Під час оскарження результатів публічних закупівель скаржники нерідко стикаються з ситуацією, коли після подання скарги виявляються додаткові порушення з боку замовника. Це можуть бути нові обставини, які не були очевидними на момент підготовки скарги, або ж порушення, що стали зрозумілими лише після детального аналізу тендерної пропозиції переможця. У таких випадках закономірно постає питання: чи може суб’єкт оскарження доповнити скаргу новими підставами вже після її подання та оплати, і чи зобов’язаний орган оскарження їх розглядати.
Для відповіді на це питання варто звернутися як до норм законодавства, так і до усталеної практики Антимонопольного комітету України.
Нормативні межі предмета скарги
Відповідно до пункту 59 Особливостей, законодавець чітко визначає, які саме рішення, дії або бездіяльність замовника можуть бути предметом оскарження та в які строки. При цьому ключове значення має частина п’ята статті 18 Закону України «Про публічні закупівлі», яка встановлює обов’язкові вимоги до змісту скарги.
Зокрема, скарга повинна містити конкретні підстави оскарження, опис порушених прав та законних інтересів скаржника, а також обґрунтування неправомірності рішень, дій чи бездіяльності замовника. Саме ці обставини і формують межі предмета розгляду органом оскарження.
На практиці допускається подання однієї скарги щодо кількох рішень або дій замовника — за умови, що вони пов’язані між собою та підлягають оскарженню в межах одного строку. Наприклад, скаржник може одночасно оскаржувати як своє відхилення, так і визначення переможцем іншого учасника. Водночас ключовим залишається те, що всі такі обставини мають бути викладені безпосередньо в тексті скарги, поданої через електронну систему закупівель.
Практика АМКУ: позиція щодо «нових» підстав
Показовою у цьому контексті є практика Комісії АМКУ, зокрема рішення від 07.11.2023 № 17865, в закупівлі UA-2023-10-03-010144-a. У межах цієї справи скаржник оскаржив рішення замовника про визначення переможця, посилаючись на невідповідність тендерної пропозиції вимогам технічної специфікації. Скарга була подана в межах установленого строку, прийнята АМКУ та була призначена дата її розгляду.
Водночас, уже після подання скарги скаржник скористався правом подати додаткові пояснення, у яких навів інші, нові обставини порушень — цього разу щодо бездіяльності замовника, який не відхилив пропозицію переможця з підстав ненадання обов’язкових документів переможця по пункту 47 Особливостей.
Формально такі пояснення були подані в допустимий строк — не пізніше ніж за три робочі дні до дати розгляду скарги. Однак Комісія звернула увагу на принципово інший аспект: нові доводи фактично стосувалися іншого предмета оскарження, який не був зазначений у первісній скарзі та за який не було сплачено плату.
Логіка Комісії: що саме не підлягає розгляду
АМКУ чітко відмежував уточнення вже заявлених вимог від висування нових підстав оскарження. Якщо додаткові пояснення лише деталізують або розкривають аргументи, викладені у скарзі, вони можуть бути враховані під час розгляду. Проте у випадку, коли скаржник фактично заявляє про нове порушення, яке не було предметом первісної скарги, такі доводи не можуть розглядатися без подання окремої скарги з дотриманням усіх процедурних вимог.
Саме з цієї причини Комісія припинила розгляд скарги в частині нових обставин, пославшись на невідповідність вимогам Особливостей та статті 18 Закону. Відсутність окремої плати за оскарження та відсутність реєстраційної картки скарги стали визначальними факторами.
Практичні висновки для учасників
З аналізу цієї практики випливає кілька важливих висновків, які мають прикладне значення для учасників закупівель. По-перше, предмет скарги формується виключно її текстом, поданим через електронну систему, і не може бути розширений за рахунок додаткових пояснень, якщо йдеться про інші порушення.
По-друге, додаткові пояснення не є інструментом «доповнення» скарги новими підставами, а слугують лише для уточнення вже заявлених аргументів. Усі нові обставини, які скаржник вважає самостійними порушеннями, повинні бути предметом окремого оскарження з дотриманням строків та сплатою відповідної плати.
По-третє, така позиція Комісії фактично покладає на учасників обов’язок максимально повно аналізувати дії замовника ще на етапі підготовки скарги. Зволікання або поетапне «додавання» підстав може призвести до втрати можливості їх розгляду.
Окремої уваги заслуговує питання обчислення строків на оскарження бездіяльності замовника, зокрема щодо невідхилення пропозиції переможця. На практиці ці строки є вкрай стислими, а завершення процедури закупівлі та укладення договору фактично унеможливлює оскарження. У таких випадках альтернативою залишається лише судовий захист, який є значно складнішим і тривалішим.
Саме тому учасникам доцільно діяти проактивно та перевіряти пропозицію потенційного переможця одразу після оприлюднення повідомлення про намір укласти договір, не відкладаючи виявлення можливих порушень «на потім».
Підсумок
Практика АМКУ свідчить про жорсткий підхід до визначення меж предмета скарги. Уточнення допустимі, але лише в межах уже заявлених підстав. Будь-які нові обставини оскарження потребують окремої скарги. Для учасників це означає необхідність ретельної та комплексної підготовки скарг, адже можливості «доповнити» їх після подання фактично обмежені.
#чи можна доповнити скаргу до амку #нові підстави скарги амку #розширення предмета оскарження амку #додаткові обставини після подання скарги амку #уточнення скарги в амку #практика амку щодо предмета скарги #межі розгляду скарги амку #чи розглядає амку нові доводи скаржника #додаткові пояснення до скарги амку #плата за нові підстави оскарження амку #оскарження рішень замовника амку практика #стаття 18 закону про публічні закупівлі скарга #пункт 59 особливостей оскарження #коли подавати окрему скаргу до амку #строки оскарження бездіяльності замовника амку #предмет скарги в публічних закупівлях #рішення амку щодо нових обставин скарги
