Історія використання електронних підписів в публічних закупівлях досить довга та неоднорідна. Цей механізм запроваджувався досить поступово: спочатку використовувати КЕП, тобто кваліфікований електронний підпис, зобов’язали замовників, а потім черга мала дійти і до учасників. Проте розпочалася повномасштабна війна, і це питання в державі відтермінували. Наразі згідно з законодавством, з урахуванням воєнного стану, учасники мають право використовувати як КЕП, так і УЕП, тобто удосконалений електронний підпис.
Проте на практиці бувають ситуації, коли замовник свідомо обмежує учасників в їх право використовувати УЕП. Чи є такі вимоги правомірними, ми можемо дізнатися з аналізу висновку за результатами проведення моніторингу ДАСУ.
Під час здійснення моніторингу процедури закупівлі аудитори виявили, що згідно з пунктом 1 розділу ІІІ Інструкції з підготовки тендерної пропозиції тендерної документації Замовником встановлено вимогу, що під час використання електронної системи закупівель з метою подання тендерних пропозицій та їх оцінки документи та дані створюються та подаються з урахуванням вимог законів України “Про електронні документи та електронний документообіг” та “Про електронні довірчі послуги”, тобто тендерна пропозиція у будь-якому випадку повинна містити накладений кваліфікований електронний підпис учасника/уповноваженої особи учасника процедури закупівлі, повноваження якої щодо підпису документів тендерної пропозиції підтверджуються відповідно до поданих документів.
Повний доступ до запису можливий лише для користувачів з активною підпискою. Увійдіть у свій особистий кабінет або зареєструйтесь, щоб оформити підписку.
