На практиці замовники дедалі частіше намагаються обґрунтувати свої рішення про відхилення тендерних пропозицій посиланнями на інформацію, знайдену у відкритих джерелах — зокрема в мережі «Інтернет».
Однак підхід «пошукали в Інтернеті — зробили висновок — відхилили пропозицію» прямо суперечить законодавству про публічні закупівлі та усталеній практиці органу оскарження. Показовою у цьому контексті є нещодавня скарга, розглянута Антимонопольним комітетом України, у якій замовник відхилив пропозицію учасника, мотивуючи це сумнівами щодо еквівалентності двигуна, сформованими виключно на підставі інформації з відкритих джерел.
Рішення від 08.12.2025 №18104 в закупівлі UA-2025-11-07-013504-a
Позиція скаржника: Скаржник оскаржив рішення замовника про відхилення його тендерної пропозиції, вказавши на незаконність та необґрунтованість наведених підстав.
Згідно з протоколом уповноваженої особи, пропозицію було відхилено, зокрема, з таких мотивів:
- у відкритих джерелах відсутня інформація про виробника дизельних двигунів під торговельною маркою QUANT;
- замовник не може визначити, чи є двигун QUANT еквівалентом двигунів Iveco або FPT Industrial;
- двигун є «рідкісним та невідомим на ринку», що, на думку замовника, може призвести до проблем з обслуговуванням та запасними частинами.
Водночас скаржник звернув увагу на те, що в матеріалах закупівлі фактично існують два різні та взаємно суперечливі протоколи відхилення:
- один — з підстави неможливості підтвердження еквівалентності двигуна QUANT;
- інший, оприлюднений у системі Prozorro, — з підстави «ненадання забезпечення тендерної пропозиції», хоча документацією таке забезпечення взагалі не вимагалося.
Скаржник детально обґрунтував, що у складі пропозиції ним було надано повний пакет документів, передбачених тендерною документацією, зокрема:
- довідки про відповідність технічним вимогам;
- порівняльну таблицю;
- технічний паспорт;
- сертифікати відповідності, декларації, висновок СЕС;
- документи, що підтверджують статус виробника та можливість гарантійного і післягарантійного обслуговування.
Скаржник наголосив, що:
- жодна з технічних характеристик, визначених у додатку 2 документації, ним не порушена;
- об’єм двигуна (6 л) повністю відповідає встановленому діапазону 4,5–6 л;
- законодавство та документація не містять вимоги, щоб еквівалент був «відомим брендом» або мав обов’язкову присутність у відкритих джерелах;
- замовник не має дискреції вигадувати додаткові підстави для відхилення, не передбачені пунктом 44 Особливостей та статтею 31 Закону.
Окремо скаржник звернув увагу, що твердження замовника щодо об’єму двигуна 7,98 л ґрунтуються виключно на неперевірених припущеннях з інтернету та не підтверджені жодним документом або офіційним джерелом.
Позиція замовника: Замовник, обґрунтовуючи правомірність своїх дій, зазначив, що ним було проаналізовано інформацію, наявну в інтернеті, з якої, на його думку, випливає, що:
- двигун QUANT фактично має китайське походження;
- у відкритих джерелах трапляється інформація про об’єм двигуна 7,98 л;
- такий двигун не може вважатися еквівалентом двигунів Iveco або FPT Industrial ні за якістю, ні за параметрами.
Крім того, замовник посилався на власні сумніви щодо подальшого сервісного обслуговування двигуна та доступності запасних частин.
Разом із тим, замовник визнав, що документацією не встановлювалися вимоги щодо:
- конкретної країни походження двигуна;
- обов’язкової наявності інформації про товар у відкритих джерелах;
- обов’язкової присутності моделі на сайті виробника.
Позиція АМКУ: Орган оскарження, проаналізувавши матеріали справи, дійшов однозначного висновку про неправомірність відхилення тендерної пропозиції скаржника.
АМКУ встановив, що:
- замовник не довів жодної фактичної невідповідності пропозиції скаржника вимогам тендерної документації;
- твердження про невідповідність двигуна ґрунтуються виключно на інформації з інтернету, яка не є частиною тендерної пропозиції та не підтверджена документально;
- документація не містила вимог щодо «відомості бренду», країни виробництва або обов’язкової наявності товару у відкритих джерелах;
- замовник не має права підміняти оцінку поданих документів суб’єктивними припущеннями та власними сумнівами.
АМКУ наголосив, що еквівалентність товару оцінюється виключно шляхом порівняння технічних, якісних і кількісних характеристик, визначених у тендерній документації, з інформацією та документами, поданими учасником у складі пропозиції. Сам по собі «пошук в Інтернеті» не може бути належним доказом невідповідності.
У зв’язку з цим орган оскарження зобов’язав замовника скасувати рішення про відхилення тендерної пропозиції скаржника як таке, що порушує пункт 44 Особливостей.
Загальний висновок
Ця справа вкотре підтверджує ключовий принцип публічних закупівель: замовник не може довільно відхиляти тендерні пропозиції, спираючись на власні припущення або інформацію з Інтернету, яка не передбачена тендерною документацією і не підтверджена документами учасника.
Якщо документація дозволяє подання еквіваленту, а учасник документально підтвердив відповідність усім встановленим вимогам, замовник зобов’язаний оцінювати таку пропозицію об’єктивно та неупереджено. Суб’єктивні міркування про «відомість бренду», «ризики експлуатації» або «відсутність інформації у відкритих джерелах» не є законними підставами для відхилення.
Практика АМКУ у цій справі є чітким орієнтиром для замовників: будь-яке рішення про відхилення має ґрунтуватися виключно на вимогах документації та нормах закону, а не на результатах самостійного «інтернет-дослідження».
#чи може замовник відхилити тендерну пропозицію за інформацією з інтернету #відхилення тендерної пропозиції на підставі відкритих джерел #інформація з інтернету як підстава відхилення тендерної пропозиції #практика амку відхилення тендерної пропозиції #еквівалент у тендерній документації практика амку #чи може замовник самостійно перевіряти інформацію в інтернеті #відхилення пропозиції через сумніви замовника #оцінка еквівалентності товару в публічних закупівлях #незаконне відхилення тендерної пропозиції амку #пункт 44 особливостей відхилення пропозиції #стаття 31 закону підстави відхилення #відсутність інформації про товар в інтернеті закупівлі #чи має значення відомість бренду в закупівлях #рішення амку щодо еквіваленту товару #суб’єктивна оцінка замовника в публічних закупівлях
