Планування закупівель – один із ключових етапів бюджетного процесу, що забезпечує ефективне та прозоре використання державних коштів. Відповідно до законодавства України, кожен замовник зобов’язаний складати річний план закупівель, у якому зазначаються основні параметри майбутніх витрат. Одним із таких параметрів є код економічної класифікації видатків бюджету (КЕКВ), який визначає економічний зміст витрат.
Проте на практиці трапляються ситуації, коли замовник у плані закупівлі не вказує КЕКВ. Це викликає логічне питання: чи є така дія порушенням? Чи впливає відсутність цього коду на законність проведення закупівлі? Чи можуть контролюючі органи визнати такі дії як порушення бюджетного законодавства?
У цій статті розглянемо законодавчі вимоги щодо зазначення КЕКВ у планах закупівель, можливі наслідки його відсутності та правову позицію щодо цього питання.
Що таке КЕКВ?
Код економічної класифікації видатків бюджету (КЕКВ) – це чотиризначний цифровий код, що використовується для групування видатків бюджету за їх економічним змістом.
Призначення КЕКВ
- Упорядковує бюджетні витрати – кожен вид видатків має унікальний код.
- Забезпечує прозорість фінансів – можна легко відстежити, куди йдуть бюджетні кошти.
- Дозволяє контролювати ефективність використання коштів.
Структура кодів КЕКВ
Коди поділяються на дві великі групи:
- Поточні видатки – забезпечують функціонування бюджетних установ та фінансування соціальних програм.
- Капітальні видатки – спрямовані на необоротних активів, стратегічних і надзвичайних запасів товарів, будівництво, розширення, модернізацію тощо.
Приклади кодів КЕКВ
|
Поточні видатки |
Капітальні видатки |
| 2111 – Заробітна плата. | 3110 – Придбання обладнання і предметів довгострокового користування. |
| 2120 – Нарахування на оплату праці (ЄСВ). | |
| 2230 – Продукти харчування. | 3132 – Капітальний ремонт інших об’єктів. |
| 2271 – Оплата теплопостачання. | 3142 – Реконструкція та реставрація. |
| 2800 – Інші поточні видатки. |
Коди КЕКВ затверджуються Міністерством фінансів України та використовуються при складанні та виконанні бюджетів усіх рівнів.
Що каже Закон України «Про публічні закупівлі»?
Питання планування закупівель регулює стаття 4 Закону України «Про публічні закупівлі». У ній визначено, що планування здійснюється на підставі наявної потреби у закупівлі товарів, робіт і послуг, а заплановані закупівлі включаються до річного плану.
Річний план та зміни до нього безоплатно оприлюднюються замовником в електронній системі закупівель протягом п’яти робочих днів з дня затвердження річного плану та змін до нього.
У річному плані, зокрема, повинна міститися така інформація:
…
3) розмір бюджетного призначення та/або очікувана вартість предмета закупівлі;
4) код економічної класифікації видатків бюджету (для бюджетних коштів);
…
Хто має вказувати КЕКВ у плані закупівель?
Як уже зрозуміло з наведених норм, КЕКВ повинні зазначати всі замовники, які фінансуються за рахунок бюджетних коштів.
Чи буде порушенням незазначення КЕКВ у плані закупівель?
Якщо певна вимога міститься в Законі – вона є обов’язковою для виконання. Невиконання цієї вимоги є порушенням.
Наприклад, під час моніторингу закупівлі Державною аудиторською службою України виявлено наступне порушення:
Моніторинг UA-M-2025-02-24-000063 у закупівлі UA-2025-02-12-008592-a
Відповідно до частини 2 статті 4 Закону, у річному плані закупівель має міститися інформація щодо КЕКВ (для бюджетних коштів).
Аналіз виявив, що замовник не вказав КЕКВ, хоча джерелом фінансування закупівлі є кошти місцевого бюджету.
У відповіді на запит ДАСУ замовник зазначив:
«Щодо інформації у річному плані закупівель UA-P-2025-02-12-009805-a, повідомляємо, що нами було помилково не вказано код економічної класифікації видатків бюджету. Код економічної класифікації – 2230.»
Таким чином, замовником, на порушення частини другої статті 4 Закону, не зазначено у річному плані закупівель інформацію щодо коду економічної класифікації видатків бюджету (для бюджетних коштів).
Яка відповідальність?
Згідно з статтею 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення, порушення вимог щодо оприлюднення інформації про закупівлі може призвести до накладення штрафу на службових (посадових), уповноважених осіб замовника.
Передбачені санкції:
- штраф у розмірі 1700 гривень.
- якщо порушення вчинене повторно протягом року – штраф у розмірі 3400 гривень.
Висновок
Отже, незазначення КЕКВ у плані закупівлі є порушенням. Якщо закупівля фінансується за бюджетні кошти, замовник зобов’язаний зазначити КЕКВ у річному плані. У разі невиконання цієї вимоги ДАСУ може зафіксувати порушення, що може призвести до штрафу.
Читайте більше в нашому блозі:
Пов’язані особи у публічних закупівлях: наліз моніторингу ДАСУ
Суд визнав правопорушення малозначним: УО не оштрафували за помилку в закупівлі
Розбіжність в інформації, розміщеній замовником в оголошенні та ТД: позиція ДАСУ
Щоб швидко знайти релевантні висновки ДАСУ або рішення АМКУ щодо аналогічної ситуації, рекомендую скористатися Clarity App.
#планування #план #річний план #КЕКВ
