Стаття 22 Закону України «Про публічні закупівлі» передбачає, що тендерна документація замовника повинні містити певний набір відомостей. Серед них, відповідно до пункту 6 частини другої статті 22 Закону – місце, де повинні бути виконані роботи чи надані послуги, їх обсяги.
Як свідчить практика закупівель, таке поняття як «місце» розуміється замовником та аудиторам по-різному, і тому час від часу виникає необхідність звернення з цього питання до суду. Тож, розглянемо один з практичних випадків в закупівлях.
Позивач, Департамент комунального господарства та благоустрою Вінницької міської ради, звернувся в суд із позовом до Управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області (відповідача), в якому просив визнати протиправним та скасувати висновок Управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області про результати моніторингу процедури за предметом закупівлі “Інші види поточних ремонтних робіт” (код ДК 021:2015:45000000-7 Будівельні роботи та поточний ремонт).
Замовник не погодився з твердженнями аудиторів про недотримання підпункту 6 частини 2 статті 22 Закону. Так, за результатами моніторингу органом фінансового контролю установлено, що у пункті 4.3 частини 4 розділу “Загальні положення” та в пункті 5.2 розділу 5 “Надання послуг” Додатку № 1 (проект договору) тендерної документації замовника зазначено місце надання послуг: на території Вінницької міської територіальної громади, тобто не зазначено місце, де саме повинні бути надані послуги, чим не дотримано підпункту 6 частини 2 статті 22 Закону України “Про публічні закупівлі”.
Вінницький окружний адміністративний суд рішенням від 25.11.2024 позов задовольнив частково. Визнав протиправним та скасував висновок Управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2023-06-22-008073-а від 27 листопада 2023 року в частині, що стосується порушення Департаментом комунального господарства та благоустрою Вінницької міської ради пункту 6 частини 2 статті 22 Закону України “Про публічні закупівлі”.
Аудитори оскаржили рішення окружного адміністративного суду в апеляційному порядку. Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне.
Зі змісту тендерної документації Департаменту комунального господарства та благоустрою Вінницької міської ради, затвердженої рішенням уповноваженої особи від 28 червня 2023 року, слідує, що місцем, де повинні бути виконані роботи чи надані послуги є територія Вінницької міської територіальної громади.
При цьому, як вірно зазначає суд першої інстанції, приписи Закону № 922-VIII не містять вимог щодо необхідності зазначення в тендерній документації чіткої адреси надання послуг, а вказує лише на необхідності зазначення місця їх надання.
Відтак, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції, що доводи Управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області про те, що позивачем у тендерній документації не визначено місця, де повинні бути надані послуги, є безпідставними.
Вказане свідчить про те, що Департаментом комунального господарства та благоустрою Вінницької міської ради дотримано вимоги пункту 6 частини 2 статті 22 Закону № 922-VIII в частині зазначення місця, де повинні бути надані послуги, що свідчить про протиправність оскаржуваного висновку в цій частині.
Висновки: згідно з висновками суду, місце надання послуг – це не обов’язково конкретна вулиця чи будинок, це може бути також територія громади, міста, іншого населеного пункту тощо, оскільки Закон поняття місця надання послуг не конкретизує.